Помилковий запис в обліку цінних паперів

Перелік є вичерпним. Центральний депозитарій зобов’язаний внести виправлення або доповнення до свого обліку на підставі заперечення власника рахунку власника, учасника, фондової біржі або емітента, яке він визнає обґрунтованим, а також на підставі судового рішення, що набрало законної сили (§ 108 абз. 1 закону № 566/2001 Z. z.). Окремо варто звернути увагу на те, що на підставі заперечення емітента, визнаного обґрунтованим, депозитарій також вносить виправлення до обліку учасника й невідкладно повідомляє його про це.

Тому що це визначає, хто був власником у момент, коли це мало значення. Закон однозначний: депозитарій *«вносить виправлення станом на день здійснення помилкового запису, а доповнення — станом на день виникнення неповноти»* (§ 108 абз. 1 закону № 566/2001 Z. z.). Отже, виправлення має зворотну дію — від цього залежать право на дивіденд, виплачений у проміжний період, дійсність голосування на загальних зборах і становище сторін у спірному відчуженні.

Депозитарій ухвалює рішення в розумний строк з огляду на складність справи, але не пізніше ніж протягом 60 календарних днів із дня отримання заперечення. Перебіг строку починається першого робочого дня після дня отримання. Зверніть увагу на одну деталь: якщо депозитарій запропонує доповнити подання, перебіг строку зупиняється, а після отримання доповнення строк починає спливати знову, а не продовжується. Тому неповне подання фактично подовжить усю справу ще на два місяці.

Воно має бути розбірливим і зрозумілим та зазначати, хто його подає: для фізичної особи — ім’я, прізвище, персональний номер і адресу постійного місця проживання, для юридичної особи — фірмове найменування, IČO та місцезнаходження. Далі потрібно конкретизувати ймовірний помилковий або неповний запис, зокрема фактичні обставини виникнення помилки, і навести точну вимогу щодо необхідного виправлення або доповнення. Заперечення має містити дату та офіційно засвідчений підпис. Юридична особа додає виписку з торгового реєстру, видану не раніше ніж за три місяці до дати підписання заперечення. До заперечення додаються оригінали або засвідчені копії всіх релевантних документів.

Депозитарій невідкладно письмово запропонує вам доповнити подання та роз’яснить наслідки. Однак якщо ви не надасте необхідні відомості або документи навіть після такого запиту, депозитарій не зобов’язаний проводити подальшу перевірку чи надалі розглядати обґрунтованість заперечення, якщо без вашого сприяння його неможливо належно перевірити. Те саме діє, якщо ви відмовитеся від сприяння. Саме тому ми відразу подаємо повне заперечення.

Так, закон прямо врегульовує відповідальність і розрізняє, хто спричинив помилку. Той, *«хто безпідставно подав розпорядження або подав його неправильно, неповно чи із запізненням, відповідає за завдану цим шкоду»* (§ 108 абз. 6). Якщо подане розпорядження неправильно або несвоєчасно зареєстрував центральний депозитарій чи його учасник, він відповідає за шкоду перед особами, рахунки яких веде (§ 108 абз. 7), а депозитарій — також перед емітентами, реєстри яких він веде (§ 108 абз. 8). Вимога заявляється окремо, а не в межах провадження щодо заперечення.

Залишається судовий шлях. Депозитарій зобов’язаний внести виправлення або доповнення також на підставі судового рішення, що набрало законної сили, — незалежно від того, яке рішення він ухвалив щодо заперечення. Тому провадження щодо заперечення є швидшим і дешевшим варіантом, який доцільно спробувати першим, але не єдиним. Під час попередньої оцінки справи ми повідомимо, наскільки реальними вважаємо перспективи обох шляхів.