Логотип від дизайнера як торговельна марка: без ліцензії ризикуєте запереченнями і спором про права

Нова фірма замовляє в дизайнера-фрилансера логотип, оплачує рахунок і за рік подає його на реєстрацію як торговельну марку. Ніхто не ставить під сумнів, що логотип використовує саме вона. Питання про те, кому належать авторські права на логотип, однак виринає пізніше: коли дизайнер із фірмою розходиться, коли покупець при продажу фірми вимагає документ про права або коли той самий мотив дизайнер пропонує й іншому клієнтові. Торговельна марка й авторське право — це два самостійні види охорони, і в логотипі вони зустрічаються.

Логотип як твір на замовлення

Якщо логотип є результатом творчої діяльності, він є авторським твором, а майнові права на нього належать авторові. Ці права є невідчужуваними (§ 20 ч. 2 Закону про авторське право), тому їх не можна купити; замовник отримує ліцензію. Щодо твору, створеного на підставі договору підряду, вважається, що автор погодився на використання з метою, яка випливає з договору, а з іншою метою замовник має право використати його лише за його згодою (§ 91 ч. 1). Автор при цьому зберігає за собою значний простір:

Автор має право сам використати твір на замовлення, а також надати згоду на його використання, якщо не домовлено інше і якщо це не суперечить законним інтересам замовника.

— § 91 ч. 2 Закону № 185/2015 Z. z.

Чи охоплювала мета договору також реєстрацію логотипа як торговельної марки, його зміни при ребрендингу та використання за кордоном, залежить від того, про що сторони домовилися. При замовленні електронною поштою з одним реченням про ціну довести це в спорі важко. Чеське регулювання твору на замовлення за змістом таке саме: ліцензія діє на мету з договору, а автор має право використати твір і ліцензувати його далі, якщо це не суперечить законним інтересам замовника (§ 61 Закону № 121/2000 Sb.).

Інша ситуація настає, якщо логотип створив ваш працівник при виконанні трудових обов’язків. Тоді майнові права здійснює роботодавець, якщо не домовлено інше (§ 90 ч. 4). У випадку агентства права своїх працівників здійснює агентство, і ліцензію тому потрібно мати від нього разом із запевненням, що права від авторів воно справді має.

Авторське право як підстава заперечень і недійсності

Відомство промислової власності при експертизі заявки досліджує абсолютні підстави, тобто чи придатне позначення для реєстрації взагалі (§ 28 ч. 1 і 4 Закону № 506/2009 Z. z.). Старші права третіх осіб воно саме не перевіряє; їх власники можуть заявити їх запереченнями, і серед них є й автор:

Позначення не буде внесене до реєстру на підставі заперечень проти внесення позначення до реєстру (далі — «заперечення»), поданих за § 30 […] особою, права якої на авторський твір могли б бути зачеплені використанням цього позначення, якщо твір був створений до дня подання заявки.

— § 7 літ. i) Закону № 506/2009 Z. z.

Заперечення можна подати у строк трьох місяців від оприлюднення заявки за § 30 Закону № 506/2009 Z. z. Цим ризик не закінчується. За заявою особи, зазначеної в § 7, відомство оголосить уже зареєстровану марку недійсною, якщо підставу буде доведено (§ 35 ч. 3), а марку, що порушує старші права на авторський твір, можна скасувати також на підставі судового рішення (§ 34 ч. 2 літ. c)). Як відбуваються заперечення, коли ви на протилежному боці, пояснює відповідь заперечення проти торговельної марки.

Що має містити ліцензія на логотип

Ліцензія на логотип, який має стати торговельною маркою, повинна бути виключною, а тому письмовою (§ 65 ч. 3). Вона має охоплювати всі способи використання, зокрема зміни та переробку, необмежену територію і час тривання майнових прав. Автор у ній має прямо погодитися з реєстрацією логотипа як торговельної марки в будь-якій країні і зобов’язатися, що сам його не подасть на реєстрацію й не буде ліцензувати іншим.

Не забудьте про згоду на втручання у твір при майбутніх змінах, яка має бути обмежена обсягом і способом, а без іншої домовленості є відкличною (§ 18 ч. 5), і про право надавати субліцензії та відступити ліцензію, на що інакше потрібна попередня згода автора (§ 72 ч. 1 і 2). Щодо винагороди закон прямо допускає одноразовий платіж, якщо йдеться про використання твору з метою корпоративної ідентичності (§ 69 ч. 4 літ. e)).

Як діяти

Перед поданням заявки відновіть, хто логотип створив і на якій підставі: замовлення, рахунок, листування. Якщо ліцензії бракує або вона невизначена, погодьте її з автором додатково, доки співпраця працює; після спору домовлятися важче. Аж потім має сенс пошук і сама заявка, порядок подання якої та вибір між словацькою, чеською та європейською маркою розглядає стаття реєстрація торговельної марки.

Заявку на торговельну марку разом із пошуком підготуємо в послузі торговельна марка, ліцензійний договір із дизайнером або агентством — у послузі авторське право та ліцензія.