Застереження про обмеження відповідальності, відомі в англомовних договорах як limitation of liability, належать до частин комерційних договорів, щодо яких ведуться найінтенсивніші переговори. Водночас за словацьким правом вони досі перебувають у сірій зоні: Торговельний кодекс не допускає відмови від вимоги про відшкодування шкоди до порушення обов’язку (§ 386 ч. 1), а пояснювальна записка до проєкту нового кодексу відносить можливість заздалегідь відмовитися від вимоги до спірних питань. Урядовий проєкт нового Цивільного кодексу (парламентський документ 1312), який перебуває в Національній раді на другому читанні, установлює для цього чіткіші правила.
Попередня відмова від вимоги загалом була б допустимою
Відповідно до пояснювальної записки можливість заздалегідь відмовитися від вимоги про відшкодування шкоди має бути загалом допустимою — згідно з автономією волі сторін, — однак домовленість не може захищати осіб, які завдали шкоди умисно. У разі порушення договору сторони відповідно до § 518 проєкту можуть і заздалегідь домовитися про обмеження або виключення відповідальності, однак домовленість, яка обмежує або виключає відповідальність за умисне невиконання, є недійсною. Щодо шкоди поза договором діє така сама межа (§ 641 проєкту), а одностороннею заявою обмежити відповідальність було б узагалі неможливо. Той, хто заподіяв шкоду умисно, не зможе прикритися таким застереженням.
Для компаній проєкт розширив би можливості погоджувати межі відповідальності, особливо у відносинах між підприємцями. Одне уточнення: чинний Торговельний кодекс забороняє заздалегідь відмовлятися від відшкодування шкоди, а його зобов’язальну частину має вилучити лише окрема супровідна новела. У торговельних відносинах нове правило запрацює тоді, коли ця новела набере чинності. Однак чинність конкретного застереження й надалі залежатиме також від інших імперативних правил і характеру правовідносин, зокрема від правил захисту споживачів; саме лише дотримання заборони обмежувати відповідальність за умисно заподіяну шкоду не гарантує успіху в спорі. Зразки нових договорів варто перевірити також у зв’язку зі страхуванням відповідальності. Щодо наявних договорів спочатку потрібно визначити застосовне право відповідно до перехідних положень проєкту.
Приховані проценти за прострочення отримали б пряме регулювання
Проєкт прямо врегульовує так звані приховані проценти за прострочення: договірна неустойка, визначена у відсотковій ставці від суми боргу за період невиконання, вважалася б домовленістю про ставку процентів за прострочення (§ 540 проєкту). Згідно з пояснювальною запискою, ця конструкція спричиняє проблеми в практиці застосування права. Тому механізми санкцій у договорах рекомендуємо перевірити серед перших.
Немайнові вимоги та зміни поза договором
Проєкт також розв’язує спірне питання немайнових вимог, що виникають унаслідок порушення договору. У пояснювальній записці наведено красномовний приклад: якщо весільне святкування скасовано в останній день, саме лише повернення авансу очевидно є неадекватним. Проте така вимога не була б загальною: без домовленості вона виникала б лише за договором, значною мірою спрямованим на задоволення немайнових інтересів, і лише якщо інших засобів правового захисту було б недостатньо (§ 541 ч. 2 та § 543 проєкту). Пряме регулювання отримує також відшкодування немайнової шкоди вторинним потерпілим — близьким особам у разі смерті або надзвичайно тяжкої шкоди здоров’ю, наприклад унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (§ 691 проєкту).
Однак зміни відбуваються не лише в одному напрямі. У разі загальної відповідальності за шкоду, завдану поза договором, потерпілий мав би довести вину особи, яка завдала шкоди, оскільки нинішня презумпція вини (§ 420 ч. 3 Цивільного кодексу) до проєкту не переноситься (§ 653 парламентського документа 1312). Оператор підприємства звільнявся б від відповідальності за шкоду, завдану його діяльністю, якщо доведе, що не знехтував належною обачністю (§ 655 парламентського документа 1312 у редакції, рекомендованій конституційно-правовим комітетом). До шкоди, спричиненої обставинами, що настануть до набрання чинності, застосовувалися б попередні нормативні акти (§ 1908 проєкту).
Що можна зробити вже зараз
Проєкт перебуває в Національній раді на другому читанні. Конституційно-правовий комітет 15. 9. 2026 рекомендував ухвалити його з урахуванням поправок, а 22. 9. 2026 депутати внесли на пленарному засіданні нові поправки; про остаточний текст ухвалить рішення пленарне засідання. Запропонована дата набрання чинності — 1. 7. 2027; текст і нумерація параграфів можуть змінитися. Статтю підготовлено з урахуванням стану на 26. 9. 2026. Проєкт установлює для застережень про відповідальність чіткіші рамки, однак їхній конкретний зміст і надалі потрібно оцінювати індивідуально. Типові договори й загальні умови варто оцінити заздалегідь — у межах підготовки до нового Цивільного кодексу ми перевіримо і ваші застереження про обмеження відповідальності. А якщо питання шкоди ви вирішуєте вже сьогодні, ознайомтеся з нашою послугою відшкодування шкоди.
Ця стаття містить загальну правову інформацію станом на 26 вересня 2026 р.. Вона не є юридичною послугою чи консультацією щодо вашої конкретної справи. Законодавство змінюється, а обставини вашої ситуації можуть відрізнятися. Перед ухваленням рішення перевірте належний порядок дій або зв’яжіться з нами.
