Регламент (ЄС) 2022/2065 про єдиний ринок цифрових послуг, відомий як Акт про цифрові послуги або DSA, застосовується з 17 лютого 2024 року (ст. 93 ч. 2). Він діє безпосередньо. У Словаччині правила нагляду та штрафів доповнює закон про медіапослуги. Обсяг обов’язків залежить від виду послуги. Має значення, чи послуга лише зберігає надану користувачами інформацію, чи також поширює її серед громадськості, а для онлайн-платформ — і розмір надавача.
Коли сайт є хостингом, а коли онлайн-платформою
Хостинг — це послуга, яка на запит користувача зберігає надану ним інформацію (ст. 3 літ. g)). Онлайн-платформа — це хостинг, який на запит користувача також поширює цю інформацію серед громадськості. Виняток становить випадок, коли таке поширення є лише незначною і суто допоміжною складовою іншої послуги або незначною функцією основної послуги, з об’єктивних і технічних причин не може використовуватися без неї, а його включення не спрямоване на обхід регламенту (ст. 3 літ. i)). У пункті 13 преамбули як можливий приклад такої допоміжної складової наведено розділ коментарів онлайн-газети. Окремі обов’язки мають платформи, які дають споживачам змогу укладати дистанційні договори з торговцями, тобто маркетплейси (ст. 29–32).
Інтернет-магазин, який продає лише власні товари, пропонує власний контент. Але якщо він показує відгуки або запитання покупців, то зберігає інформацію, надану ними. Чи стає магазин через це онлайн-платформою, залежить від конкретного рішення. Вирішальним є те, чи відгуки або запитання становлять лише незначну функцію продажу, яку неможливо використовувати без нього.
Обов’язки, що не залежать від розміру підприємства
Незалежно від розміру на надавачів посередницьких послуг поширюються відповідні обов’язки за ст. 11–14. Надавачі хостингу, зокрема онлайн-платформи, виконують також обов’язки за ст. 16–18. Йдеться насамперед про таке:
- єдині контактні пункти для органів влади та для користувачів, причому користувач повинен мати змогу обрати спосіб спілкування, який не ґрунтується лише на автоматизованих засобах (ст. 11 і 12),
- юридичний представник в одній із держав-членів, де надавач пропонує послуги, якщо він не заснований у Союзі (ст. 13),
- умови користування з інформацією про обмеження контенту та модерацію, зокрема алгоритмічне ухвалення рішень і перевірку людиною (ст. 14),
- механізм, через який будь-хто може електронно повідомити про контент, який вважає незаконним (ст. 16),
- обґрунтування заходів щодо контенту або облікового запису користувача (ст. 17),
- повідомлення правоохоронним або судовим органам про підозру щодо кримінального правопорушення, яке загрожує життю чи безпеці людей (ст. 18).
Мікро- та малі підприємства не зобов’язані публікувати щорічні звіти про модерацію контенту, якщо вони не є дуже великими онлайн-платформами (ст. 15 ч. 2). Однак цей виняток не звільняє їх від перелічених основних обов’язків.
Як розглянути повідомлення про незаконний контент
Механізм повідомлень має полегшувати подання звернення, що містить пояснення незаконності контенту, точну URL-адресу, ім’я та електронну адресу заявника, а також заяву про добросовісність. Ім’я та електронна адреса не потрібні для повідомлень про злочини, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми або їх сексуальною експлуатацією (ст. 16 ч. 2). Якщо повідомлення містить електронні контактні дані, надавач без невиправданої затримки підтверджує його отримання. Без невиправданої затримки він також повідомляє заявника про своє рішення та доступні засоби захисту. Надавач має ухвалювати рішення своєчасно, ретельно, несвавільно й об’єктивно. Він також зазначає, чи використовував автоматизовані засоби (ст. 16 ч. 4–6). Загального обов’язку контролювати контент користувачів регламент не встановлює (ст. 8).
Повідомлення впливає і на відповідальність надавача за контент. Якщо сумлінний надавач може на його підставі встановити незаконність без докладного правового аналізу, він у такий спосіб дізнається про незаконний контент (ст. 16 ч. 3). Щоб зберегти звільнення від відповідальності за збережений контент, він має оперативно видалити його або унеможливити доступ до нього (ст. 6 ч. 1).
Якщо надавач видаляє чи обмежує контент, блокує обліковий запис або зупиняє платежі через незаконність інформації чи її невідповідність умовам користування, він має надати відповідному користувачу чітке й конкретне обґрунтування. Це потрібно зробити не пізніше моменту запровадження обмеження. Обґрунтування має містити, зокрема, обставини, на яких ґрунтувалося рішення, його правову або договірну підставу, інформацію про автоматизацію та доступні засоби захисту (ст. 17 ч. 3). Цей обов’язок діє, якщо надавач знає електронні контактні дані користувача. Він не поширюється на оманливий комерційний контент, що розповсюджується у великих обсягах (ст. 17 ч. 2). Цей режим також не застосовується до розпоряджень органів влади за ст. 9 (ст. 17 ч. 5).
Виняток для мікро- та малих підприємств
Мікро- та малі підприємства звільнені від спеціальних правил для онлайн-платформ (ст. 20–28), крім інформаційного обов’язку за ст. 24 ч. 3. Тому їм, наприклад, не потрібно запроваджувати внутрішню систему розгляду скарг за ст. 20. Зберігається обов’язок на запит координатора цифрових послуг або Комісії повідомити кількість активних отримувачів послуги та, за потреби, додаткову інформацію для пояснення розрахунку, без персональних даних (ст. 19 ч. 1 і ст. 24 ч. 3). На малі маркетплейси також не поширюються ст. 30–32 щодо торговців (ст. 29 ч. 1). Виняток діє ще дванадцять місяців після втрати статусу малого підприємства та не застосовується до дуже великих онлайн-платформ.
Розмір визначають за Рекомендацією Комісії 2003/361/ЄС. Мале підприємство має менше ніж 50 працівників, а його річний оборот або загальний річний підсумок балансу не перевищує десяти мільйонів євро. Для мікропідприємства це менше ніж 10 працівників і не більше ніж два мільйони євро. Кількість працівників розраховують у річних робочих одиницях, тому враховують також роботу на умовах неповної зайнятості або лише протягом частини року. За певних умов враховують також партнерські та пов’язані підприємства. Під час щорічного оцінювання кількості працівників і фінансових показників зміна категорії зазвичай відбувається після перевищення граничних значень або зниження нижче них протягом двох послідовних звітних періодів. Зміни власності або зв’язків між підприємствами потрібно оцінювати окремо.
Маркетплейс, на який виняток не поширюється
Маркетплейс, на який більше не поширюється виняток за ст. 29, може дозволити торговцю пропонувати товари або послуги споживачам у Союзі лише після отримання від нього відповідних відомостей. Це, зокрема, контактні дані, копія документа, що посвідчує особу, або електронна ідентифікація, дані платіжного рахунку та власна заява торговця про відповідність пропозиції праву Союзу. Якщо торговець зареєстрований у торговому або подібному публічному реєстрі, маркетплейс також запитує відомості про реєстр і його реєстраційний номер. Він має докласти максимальних зусиль для перевірки цих даних. Якщо вони неточні, він вимагає від торговця виправлень. Якщо торговець не виправить або не доповнить дані, надання йому послуги призупиняють (ст. 30 ч. 1–3). Контактні й реєстраційні дані торговця та його заяву показують біля пропозиції, а отримані дані безпечно зберігають протягом шести місяців після завершення договірних відносин. Потім їх видаляють (ст. 30 ч. 5 і 7). Інтерфейс має дозволяти торговцям виконувати інформаційні обов’язки (ст. 31). Якщо платформа дізнається про незаконний товар або послугу, вона повідомляє відповідних споживачів, які придбали їх протягом шести місяців до того, як платформі стало відомо про незаконність. Вона повідомляє про незаконність, особу торговця та відповідні засоби захисту. Якщо контактних даних усіх таких споживачів немає, цю інформацію також публікують в інтерфейсі платформи (ст. 32).
До маркетплейсів будь-якого розміру застосовується ст. 6 ч. 3. За нею звільнення від відповідальності не діє щодо відповідальності за законодавством про захист споживачів, якщо платформа подає пропозицію так, що пересічний споживач вважає продавцем саму платформу або торговця під її контролем.
Нагляд і штрафи у Словаччині
Функції координатора цифрових послуг виконує Рада з питань медіапослуг Словаччини (§ 110 ч. 3 словацького закону № 264/2022 Z. z.). За загальним правилом нагляд здійснює держава-член, у якій розташоване основне місце діяльності надавача. Щодо дуже великих онлайн-платформ і дуже великих онлайн-пошукових систем окремі повноваження має також Європейська комісія. Нагляд за їхніми обов’язками за главою III, розділом 5 здійснює виключно Комісія. Щодо інших обов’язків цих надавачів компетентна держава-член може діяти, доки Комісія не розпочала провадження стосовно того самого порушення (ст. 56 ч. 1–4). Для надавачів, не заснованих у Союзі, юрисдикція залежить також від юридичного представника. Якщо вони його не призначать, повноваження мають усі держави-члени, а щодо дуже великих послуг також Комісія відповідно до ст. 56 ч. 6 і 7.
За порушення визначених статей регламенту, зокрема ст. 14–18 і ст. 30–32, Рада накладає штраф до 6 % річного світового обороту за попередній звітний період (§ 145b ч. 1 словацького закону № 264/2022 Z. z.). Якщо надавач під час нагляду не надасть інформацію у встановлений строк, надасть неправильну, неповну або оманливу інформацію, не виправить її на вимогу або не підкориться нагляду, Рада може накласти штраф до 1 % річного доходу або світового обороту за попередній звітний період (§ 145b ч. 2).
Що варто перевірити
Рекомендуємо діяти в такому порядку:
- Визначити, чи послуга є хостингом, онлайн-платформою або маркетплейсом.
- Перевірити розмір підприємства з урахуванням партнерських і пов’язаних підприємств.
- Створити контактні пункти та доповнити умови користування правилами модерації.
- Підготувати форму повідомлення, підтвердження його отримання та зразок обґрунтування рішення.
- Для маркетплейсу без винятку запровадити перевірку торговців.
Чим ми можемо допомогти
Ми підготуємо умови користування платформою або маркетплейсом, зокрема правила модерації, у межах послуги умови інтернет-магазину, а наявні умови оцінимо під час перевірки комерційних умов. Умови програмної платформи налаштуємо в межах послуги SaaS-договір та умови користування. Правила показу відгуків за законодавством про захист споживачів пояснюємо у відповіді на запитання чи потрібно перевіряти відгуки в інтернет-магазині.
Ця стаття містить загальну правову інформацію станом на 21 жовтня 2026 р.. Вона не є юридичною послугою чи консультацією щодо вашої конкретної справи. Законодавство змінюється, а обставини вашої ситуації можуть відрізнятися. Перед ухваленням рішення перевірте належний порядок дій або зв’яжіться з нами.
