Вимогу, яка була включена до оподатковуваних доходів, можна списати до податкових витрат лише у випадках, перелічених у законі про податок на прибуток, наприклад після скасування банкрутства через брак майна або після зупинення виконавчого провадження через відсутність майна боржника. До того часу кредитор може формувати податково визнаний коригувальний резерв залежно від того, як довго вимога прострочена. Щодо боржника в банкрутстві умовою коригувального резерву є заява, подана у строк. Питання обліку завжди узгоджуйте з бухгалтером або податковим консультантом; завдання стягнення — забезпечити, щоб для цього були документи.
У кожному більшому портфелі є вимоги, які стягнути не вдасться. Для компанії це не лише втрата виручки: рахунок-фактуру було включено до доходів і податок з нього вже сплачено. Закон № 595/2003 Z. z. про податок на прибуток дає кредиторові два інструменти — коригувальний резерв (opravná položka) і списання. Обидва прив’язані до конкретних кроків стягнення, а тому рішення про них треба ухвалювати раніше, ніж вимога «ляже в шухляду».
Коригувальний резерв за часом від настання строку платежу
Щодо вимоги, за якою не сплила позовна давність і щодо якої існує ризик, що боржник її не сплатить, закон визнає формування коригувального резерву поступово, залежно від того, як довго вона прострочена (§ 20 ч. 14):
- після спливу понад 360 днів — до 20 % номінальної вартості без додаткових вимог,
- після спливу понад 720 днів — до 50 %,
- після спливу понад 1 080 днів — до 100 %.
Коригувальний резерв щодо додаткових вимог, наприклад щодо процентів за прострочення, включених до доходів, можна застосувати в повному розмірі лише після спливу понад 1 080 днів (§ 20 ч. 22). Два винятки треба знати заздалегідь: коригувальні резерви за часом від настання строку платежу не застосовуються до вимоги, набутої шляхом відступлення, а також до вимоги, яку можна взаємно зарахувати з простроченими зобов’язаннями перед тим самим боржником (§ 20 ч. 15). Якщо ви водночас щось винні боржникові й вимоги можна зарахувати, такий коригувальний резерв податковою витратою не буде і доречнішим є зарахування.
Боржник у банкрутстві: вирішує заява
Формування коригувальних резервів щодо вимог, які були включені до оподатковуваних доходів, стосовно боржників у конкурсному провадженні та в реструктуризаційному провадженні […] є податковою витратою в платників податку, які ведуть облік у системі подвійного бухгалтерського обліку, і то щонайбільше до розміру номінальної вартості вимог або сплаченої ціни придбання вимог, заявлених у строк […]
Податковою витратою є коригувальний резерв починаючи з податкового періоду, в якому вимогу було заявлено у визначений строк; у словацькому банкрутстві це основний строк 45 днів від оголошення банкрутства. Так само діють щодо боржників за кордоном (§ 20 ч. 12), тобто й щодо чеського замовника в неплатоспроможності. Якщо керуючий вимогу оспорить, а кредитор не заявить її в суді, база оподаткування збільшиться на оспорену суму (§ 20 ч. 11). Позов про визнання оспореної вимоги тому вирішує й питання податку; строк для нього описуємо в матеріалі керуючий оспорив нашу заявлену вимогу.
Коли можливе остаточне списання
Списання номінальної вартості вимоги та оподаткованих додаткових вимог закон визнає податковою витратою у випадках за § 19 ч. 2 п. h), зокрема якщо:
- суд відхилив заяву про оголошення банкрутства, зупинив конкурсне провадження або скасував банкрутство через брак майна; у цьому разі — і кредиторові, який вимогу не заявив, якщо це підтверджується ухвалою суду або оголошенням у Комерційному віснику (Obchodný vestník),
- це випливає з результату конкурсного або реструктуризаційного провадження чи звільнення від боргів за графіком погашення,
- боржник помер і вимогу не вдалося задовольнити навіть за рахунок спадкоємців,
- судовий виконавець зупинив виконавче провадження з підстав, на які посилається закон, насамперед тому, що щодо юридичної особи протягом 30 місяців, а щодо фізичної особи протягом п’яти років не вдалося виявити майно, на яке можна звернути стягнення (§ 61n ч. 1 п. c) і d) Виконавчого кодексу); тоді списання поширюється й на інші вимоги до того самого боржника.
Без такої підстави вимогу можна списати до податкових витрат лише до розміру коригувального резерву, який був би визнаний (§ 19 ч. 2 п. r)). Податкову межу має й винагорода за стягнення: комісійні за стягнення вимоги є податковою витратою щонайбільше до 50 % стягнутої вимоги (§ 19 ч. 3 п. p)).
Що це означає для портфеля
Кожна з наведених підстав підтверджується документом: заявою з датою подання, переліком вимог із записом про оспорення, ухвалою про скасування банкрутства, повідомленням про зупинення виконавчого провадження. Якщо бухгалтер не має їх зібраними наприкінці року, компанія втрачає витрату або застосовує її з ризиком під час перевірки. Тому за більшої кількості боржників ми ведемо щодо кожної вимоги дату настання строку платежу, стан провадження та документи, які дадуть бухгалтерові змогу підтвердити як коригувальний резерв, так і списання; налаштовуємо це в межах масового стягнення заборгованості. Коли боржник з’явиться в банкрутстві, своєчасну заяву підготуємо в послузі заявлення вимоги у конкурсному провадженні у Словаччині; щодо чеського боржника — через заяву про включення вимоги до провадження у справі про неплатоспроможність у Чехії. Податкова оцінка конкретної позиції належить бухгалтерові або податковому консультантові, документи для неї підготуємо ми.
Ця відповідь містить загальну інформацію про законодавство станом на 12 вересня 2026 р. Вона не є юридичною послугою та не замінює оцінювання конкретної справи. Обставини вашої ситуації можуть відрізнятися. Забронюйте консультацію, щоб обговорити їх.
