Словацький закон про споживчі кредити через п’ятнадцять років замінюється новим. Закон № 312/2025 Z. z. про споживчі кредити та інші кредити й позики для споживачів набуває чинності в основній частині 20 листопада 2026 року та транспонує європейську Директиву 2023/2225, яка замінила директиву про споживчий кредит від 2008 року.
Для банків і небанківських установ це очікувана зміна. Цікавіше те, кого ще вона стосуватиметься.
Розширення сфери застосування — головна новина
Попереднє регулювання містило цілу низку винятків, які виключали з поняття споживчого кредиту продукти, що вважалися незначними чи нешкідливими. Нове регулювання значною мірою скасовує ці винятки. До сфери його застосування потрапляють насамперед:
- відстрочені платежі типу «купи зараз, заплати пізніше», якщо їх надає третя сторона, — тобто моделі, які інтернет-магазини додають до кошика як спосіб оплати;
- кредити на невеликі суми, які досі не досягали межі застосування закону;
- безпроцентні кредити та кредити без комісій, які досі не вважалися споживчим кредитом саме тому, що нічого не коштували споживачеві;
- короткострокові кредити, що підлягають погашенню протягом кількох місяців;
- договори лізингу з правом або обов’язком набути предмет у власність.
Водночас верхня межа підвищується з 75 000 до 100 000 євро (§ 1 ч. 3 п. c)), однак закон установлює винятки. Відповідно до § 1 ч. 2 ця межа не застосовується до кредиту для молодят, визначених будівельних кредитів і незабезпечених кредитів на реконструкцію житлової нерухомості. Натомість для кредитів менше 200 євро, безпроцентних кредитів і кредитів зі строком погашення до трьох місяців із незначними комісіями деякі обов’язки не застосовуються (§ 1 ч. 6). Тому точний режим потрібно визначати за видом продукту, а не лише за його сумою.
Певний простір зберігається. Під дію закону не підпадає відстрочення платежу, яке надає сам продавець без кредиту третьої особи, без процентів і без інших комісій, крім плати за прострочення, якщо оплату здійснено протягом 50 днів від поставки. Великому онлайн-продавцю, який не є малим чи середнім підприємством, виняток допоможе, лише якщо клієнт сплатить усю суму протягом 14 днів (§ 1 ч. 3 п. h)). Однак сфера цього винятку істотно вужча, ніж дотепер, а відповідність його умовам потрібно розрахувати для конкретної моделі, а не оцінювати приблизно.
Чому це має цікавити інтернет-магазин
Уявіть магазин, який під час оформлення замовлення пропонує можливість заплатити пізніше або частинами та має для цього партнера. Дотепер це сприймалося як спосіб оплати. По-новому вирішальним буде те, хто фактично позичає кошти, на який строк і чи несе споживач будь-які витрати, — а відповідь визначатиме, чи йдеться про споживчий кредит з усіма пов’язаними з ним обов’язками.
Ці обов’язки — не формальність. Ідеться про переддоговірну інформацію у встановленій формі, правила реклами, оцінювання здатності споживача погашати кредит і весь режим дій, допустимих у разі прострочення. Компанія, яка досі вважала себе продавцем, може опинитися в становищі, для якого вона не має ані процесів, ані документації.
Тому перший крок має бути фактичним, а не юридичним: з’ясувати, що саме передбачає ваша модель. Хто є кредитором, який строк погашення, чи справді виконання є безоплатним і що про це передбачають ваші комерційні умови.
Що додатково передбачає директива
Європейська нормативна база, яку імплементує закон, містить кілька змін, що впливають на щоденну практику кредитора.
Попередження в рекламі. Реклама кредиту повинна містити чітке й виразне попередження «Увага! Позичання грошей коштує грошей.» або подібне формулювання. Якщо в рекламі зазначено процентну ставку або будь-який числовий показник витрат, до них потрібно у формі репрезентативного прикладу додати стандартний набір інформації, включно з річною процентною ставкою витрат, загальною сумою кредиту, строком дії та загальною сумою до сплати (§ 5 ч. 2 і 3).
Переддоговірна інформація на одній сторінці. Інформація надається у формі стандартної європейської інформації про споживчий кредит, причому ключові дані в її першій частині мають бути чітко викладені на одній сторінці, щонайбільше на двох (§ 8 ч. 5). Надати її слід завчасно до укладення договору, а не під час його підписання.
Оцінювання здатності погашати кредит із чіткими межами. Оцінювання здійснюється на підставі доходів, витрат, наявних зобов’язань і вартості життя. Ні кредитор, ні фінансовий агент не можуть обробляти особливі категорії персональних даних, наприклад дані про здоров’я, ані персональні дані із соціальних мереж (§ 18 ч. 4).
Автоматизоване ухвалення рішень має свої правила. Якщо кредитоспроможність оцінюється автоматизовано, споживач може попросити перевірити рішення неавтоматизованим способом і має право на зрозуміле пояснення оцінювання, на висловлення власної позиції та на перегляд результату (§ 17). Той, хто створює скорингову модель, повинен врахувати це вже на етапі проєктування.
Заходи до початку стягнення. Кредитор повинен мати політики та процедури, щоб у відповідних випадках ще до початку виконавчого провадження належним чином змінити для споживача умови погашення — наприклад, шляхом продовження строку договору, зміни його виду, відстрочення платежів, зниження процентної ставки або часткового прощення та консолідації боргу (§ 47 ч. 1).
Дозвіл знадобиться й тим, хто сьогодні його не має
Закон передбачає кілька категорій дозволів на надання споживчих кредитів залежно від обсягу та режиму діяльності кредитора, включно з категорією для суб’єктів, які надають кредити як додаткову діяльність і без нарахування процентів.
Практичний наслідок розширення сфери застосування очевидний: частина компаній, які сьогодні не потребують жодного дозволу, по-новому буде зобов’язана його отримати. Хто правомірно надавав такі кредити без дозволу до 20 листопада 2026 року, може продовжувати це робити щонайпізніше до 20 березня 2027 року; якщо хоче продовжувати й після цього, повинен подати заяву про дозвіл (§ 58 ч. 6 і 7). Натомість дозвіл не потрібен малому чи середньому підприємству, яке як додаткову діяльність надає відстрочення платежу за власний товар або послугу без процентів і без інших комісій, крім плати за прострочення (§ 25 ч. 3 п. a)); інші обов’язки за законом можуть на нього поширюватися. Договори, укладені до 20 листопада 2026 року, за винятком перелічених положень регулюються попередніми правилами (§ 58 ч. 1 і 2).
Що зробити зараз
До 20 листопада 2026 року для зміни такого масштабу залишається мало часу, особливо якщо з неї випливатиме обов’язок отримати дозвіл або перебудувати процес оцінювання кредитоспроможності.
Три кроки, які мають сенс незалежно від результату оцінювання:
- З’ясуйте, чи є ви кредитором. Перевірте всі моделі, за якими клієнт платить пізніше або частинами: власну розстрочку, відстрочений платіж через партнера, лізинг, позики працівникам.
- Перевірте рекламу та переддоговірну інформацію. Попередження про витрати та форма стандартної інформації — це питання не графічного оформлення, а змісту й моменту надання.
- Перегляньте процес дій у разі прострочення. Із цим пов’язана й окрема зміна, яка вже діє: Закон про захист прав споживачів із 2024 року містить окреме положення про заборонені практики під час стягнення вимог, включно з часом, коли контактувати з боржником заборонено.
Якщо ваша компанія надає споживачам відстрочення платежу, розстрочку чи позики, зверніться до нас з описом моделі. Відповідь на перше питання — чи є ви кредитором і що з цього випливає — визначить, який обсяг роботи чекатиме на вас до листопада.
Ця стаття містить загальну правову інформацію станом на 26 вересня 2026 р.. Вона не є юридичною послугою чи консультацією щодо вашої конкретної справи. Законодавство змінюється, а обставини вашої ситуації можуть відрізнятися. Перед ухваленням рішення перевірте належний порядок дій або зв’яжіться з нами.
