Ви стягуєте наполегливо. Чи витримає це перевірку?

Тому що ці питання оцінюються окремо. Існування боргу надає вам право вимоги, однак спосіб її пред’явлення споживачеві оцінюється самостійно й може бути визнаний недобросовісною чи агресивною комерційною практикою незалежно від обґрунтованості заборгованості. Санкція за практику та доля вимоги — це дві різні речі.

Із 2024 року закон про захист прав споживачів містить окреме положення про заборонені практики під час стягнення заборгованості. Він забороняє без попередньої прямої згоди боржника особисто відвідувати його або близьких йому осіб удома чи на робочому місці, а також зв’язуватися з ними або турбувати їх у суботу, дні відпочинку та в інші дні між вісімнадцятою годиною і восьмою годиною наступного дня. Крім того, він обмежує нарахування витрат доцільно понесеними витратами й зобов’язує на вимогу безоплатно надати їх розрахунок та обґрунтування.

Заборона особистих відвідувань, обмеження часу контакту та правила щодо витрат безпосередньо не поширюються на здійснення адвокатської діяльності — так само, як на судового виконавця й нотаріуса. Однак це не є способом обійти правила. Ви як кредитор і надалі зобов’язані дотримуватися заборони недобросовісних та агресивних комерційних практик і діяти відповідно до добрих звичаїв. Для піднаглядних суб’єктів стягнення, доручене іншій особі, вважається їхньою власною діяльністю, за яку вони несуть відповідальність. Практичний наслідок відрізняється від очікуваного: значення має не те, хто надсилає вимогу, а те, чи маєте ви процес, який здатні захистити.

Це означає, що аутсорсинг не звільняє вас від відповідальності. Відповідно до позиції Національного банку Словаччини представництво адвокатом або будь-яким іншим суб’єктом під час управління та стягнення заборгованості від вашого імені вважається делегованою діяльністю, яка підлягає нагляду. Ви повинні забезпечити доступність документів про порядок її здійснення, контролювати її та вживати заходів для усунення порушень, якщо вона здійснюється всупереч закону або вашим вказівкам.

За допомогою системи. Якщо вимоги надсилаються відповідно до власної системи нагадувань, задокументованої у внутрішніх регламентах, належно застосовуваної, підконтрольної внутрішньому контролю, передбачуваної та регулярно переглядуваної з погляду законності, ефективності й висновків зі скарг, нагляд не визнає їх агресивною практикою. Саме в цьому полягає мета внутрішнього регламенту — створити стандарт, який можна захистити ще до надходження звернення.

Це саме той тип дій, який оцінюють як агресивну практику: надсилання заповненої заяви про видачу платіжного наказу створює враження, що суд уже вирішив справу. До цієї ж категорії належить створення враження про початок окремого провадження з власними витратами, хоча його не розпочато, погрози діями, на які ви не маєте права, або зазначення конкретного розміру витрат на правниче представництво до ухвалення судом відповідного рішення.

У нарахуванні процентів. Якщо угода про розстрочення дозволяє в разі прострочення нараховувати проценти на несплачені звичайні проценти, це може бути неприйнятною договірною умовою. А якщо ви додаєте прострочену основну суму до звичайних процентів і вважаєте результат новою основною сумою, на яку надалі нараховуєте проценти, таку угоду можуть кваліфікувати як новий споживчий кредит. Це спричиняє цілий додатковий комплекс обов’язків, якого ви не передбачали.

Заборона відповідних практик під час стягнення поширюється на стягнення заборгованості, що випливає з договору зі споживачем, тобто також на інтернет-магазини, телекомунікаційні та енергетичні компанії, а не лише на кредити. Наглядова практика Національного банку Словаччини поширюється на піднаглядних йому суб’єктів, однак її можна ширше використовувати як критерій допустимості дій. У відносинах між підприємцями ці правила не застосовуються.