Найшвидше — через кадастрову картографічну програму: натиснувши на парцелу, ви побачите її номер, номер свідоцтва про право власності та власника. Дані, що вносяться до свідоцтва про право власності, оприлюднюються безоплатно, однак мають лише інформаційний характер; офіційним документом є лише витяг, виданий кадастром. Якщо земельна ділянка не має записаного власника, її потрібно ідентифікувати за даними поземельної книги та шукати первісних власників у поземельній книзі.
Випадок 1: земельна ділянка є на карті та має записаного власника — що робити далі?
Це звичайна ситуація, яку ви можете вирішити самостійно за кілька хвилин. Дані, що вносяться до свідоцтва про право власності, разом із кадастровими картами оприлюднюються через кадастровий портал безоплатно — без персонального номера (для іноземця — іншого ідентифікатора) та без зазначення ціни нерухомості (§ 68 ч. 4 Закону про кадастр № 162/1995 Z. z.).
У кадастровій картографічній програмі дійте так:
- Увімкніть відображення кадастрової карти та карти визначеного операту — інакше ви не побачите парцели реєстру «E».
- Збільшуйте масштаб карти, доки не з’являться межі окремих парцел, і натисніть на потрібну земельну ділянку.
- Якщо програма запропонує парцелу C і парцелу E, перегляньте обидві. Саме там, де та сама площа одночасно існує в обох реєстрах із різними власниками, виникає подвійна реєстрація права власності.
- Відкрийте повне свідоцтво про право власності — крім власника, ви побачите також сервітути, заставні права та примітки, наприклад про виконавче провадження, що триває.
Якщо ви знаєте кадастрову територію та номер парцели, натискати на карту взагалі не потрібно — можна здійснювати пошук безпосередньо за парцелою реєстру «C» або «E».
Зверніть увагу на характер даних. Отримані таким чином дані прямо мають інформаційний характер (§ 68 ч. 4). Офіційним документом є лише витяг або копія зі свідоцтва про право власності, виготовлена кадастром (§ 69 ч. 3); якщо дані ведуться в електронній формі, їх видає будь-яке окружне управління (§ 69 ч. 7). Залежно від обставин інформаційний витяг може слугувати письмовим доказом (§ 187 Цивільного процесуального кодексу). Необхідність офіційного витягу залежить від конкретної юридичної дії або вимоги суду, банку чи нотаріуса.
Випадок 2: земельна ділянка є на карті, але не має записаного власника — що тепер?
Досі існують земельні ділянки без зареєстрованого власника — зазвичай там, де після наділення землею та консолідації земель облік не було завершено. Процедура є тривалішою:
- Можна виготовити ідентифікацію парцели за даними поземельної книги — кадастр виготовляє її на запит, а в паперовій формі вона є офіційним документом (§ 69 ч. 2 і 3).
- За номером парцели в поземельній книзі знаходять первісних власників. Поземельні книги є частиною кадастрового операту та слугують джерелом даних про власників і права (§ 8 ч. 1 літ. e/); водночас вони є документами, що мають постійну документальну цінність (§ 8 ч. 4).
- Первісні власники, як правило, уже померли, тому далі потрібно проводити спадкові провадження після них. Якщо земельна ділянка ніколи не розглядалася у спадковому провадженні, необхідно подати заяву про додатковий розгляд спадщини.
На цьому етапі зазвичай доцільно залучити юриста — встановлення ланцюга від поземельної книги до сучасного спадкоємця вимагає роботи з архівними документами, а одним зі шляхів може бути також встановлення права власності або підтвердження набувальної давності.
Випадок 3: земельної ділянки взагалі немає на карті — з чого почати?
Якщо ви не знаєте ані номера парцели, ані її точного місця розташування — зазвичай у лісі або на великих пасовищах без орієнтирів — карта вам не допоможе. Тоді слід звернутися до геодезиста, який на місці встановить, про яку саме парцелу йдеться. Це доцільно й у протилежній ситуації: у спорах щодо межі або в разі звинувачення в неправомірному втручанні саме геодезичне визначення часто дає відповідь на питання, на якій ділянці ви фактично перебуваєте.
Чи можна дізнатися, якою нерухомістю володіє конкретна особа?
Кадастр має право надати перелік об’єктів нерухомості, пов’язаних з однаковим правовим відношенням до однієї особи, однак щодо фізичної особи — лише їй самій, іншій уповноваженій особі, особам із доступом до збірки документів і тим, кого на це уповноважує спеціальний нормативно-правовий акт (§ 69 ч. 9). Такий перелік надається за плату (§ 69 ч. 13).
На практиці це означає, що перевірка чужого майна має встановлені законом межі. Під час стягнення заборгованості ми працюємо з можливостями, які надає правопорядок, — а у виконавчому провадженні засобами для встановлення майна боржника володіє насамперед судовий виконавець. Порядок стягнення ми описали у відповіді на запитання як стягнути неоплачений рахунок-фактуру.
Чи залишаться кадастрові дані загальнодоступними?
У 2026 році готувалася новела Закону про кадастр, яка мала обумовити доступ до даних про власників авторизацією та звузити обсяг даних, доступних без автентифікації. Національна рада Словацької Республіки 23 квітня 2026 року не передала її до другого читання, тому її не було ухвалено. Отже, станом на дату актуальності правової інформації в цій відповіді й надалі діє описаний вище режим: дані, що вносяться до свідоцтва про право власності, доступні через кадастровий портал безоплатно та без авторизації. Якщо це питання знову повернеться до парламенту, ми оновимо відповідь.
Що відбувається після встановлення власника?
Якщо ви встановлюєте власника, оскільки хочете придбати, врегулювати правовий статус або поділити земельну ділянку, саме ім’я є лише початком — далі потрібно перевірити правові підстави, обтяження та примітки й лише після цього укладати договір. Щодо земельних ділянок ми комплексно надаємо такі послуги в межах послуги купівля та продаж земельної ділянки, а щодо зміни меж і площ — у межах послуги поділ та консолідація земельних ділянок.
Ця відповідь містить загальну інформацію про законодавство станом на 10 вересня 2026 р. Вона не є юридичною послугою та не замінює оцінювання конкретної справи. Обставини вашої ситуації можуть відрізнятися. Забронюйте консультацію, щоб обговорити їх.